Емоційний аспект освітлення

Не новина, що світло може впливати на фізичне здоров’я людини, але як бути із психологічним станом?

Зараз як ніколи важливий баланс емоційного стану людини. Через постійний стрес ми виснажуємося. Нам не вистачає спокою, балансу та відновлення. Рекреаційні простори допомагають людині заспокоїтись, залікувати моральні та фізичні травми, знайти себе, знайти мотивацію рухатись далі та здобути віру в майбутнє.

Громадські простори, парки, медичні центри, релігійні споруди допомагають нам з цим завданням, а світло може як допомогти, так і завадити цьому.

Два приклади з нашого портфоліо: комплексне освітлення медичного центру Святої Параскеви та внутрішнє декоративне освітлення храму Святої Софії – Премудрості Божої.

Ці два об’єкти потребували кардинально різного підходу як до ідеї, так і до реалізації. Для медичного центру потрібно було розробити функціональне світло, в якому було б комфортно перебувати, працювати і лікуватись. Храм же потребував декоративного світла, яке б доповнило задум митців-іконописців, створюючи атмосферу духовного затишку. Якщо медичний центр відкрився як надійний, то храм декорується світлом вже роками.

МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР СВЯТОЇ ПАРАСКЕВИ

Комплекс будівель, об’єднаний невеликим сквером. Місце, куди люди приходять по допомогу в лікуванні й відновленні фізичних та моральних сил, – потребує затишного, але якісного та правильного освітлення.

Ми розробили комплексну концепцію, яка містила як підсвітку новозбудованої споруди та внутрішніх просторів, підсвітку трьох відреставрованих будівель, так і зовнішню площу разом із технічними зонами перебування пацієнтів. Зрозуміло, що тут потрібне світло, в якому буде приємно перебувати.

Ми створили дві концепції, які виділили комплекс, підкреслювали імідж об’єкта, не нехтуючи комфортом.

Перша концепція спрямовувала увагу на головну будівлю комплексу. Світлом ми створили лабіринт-лінію руху. Символізуючи шлях до одужання, світло малювало напрям від головної вхідної групи до будівлі з переходом в підсвітку фасаду. Такий малюнок змінювався від виду головного корпусу та проявляв його в різних перспективах огляду. Усі джерела світла приховувалися, щоб уникнути дратівливих ефектів осліплення.

Згодом, після обговорення з архітектором, дійшли згоди, що варто зробити більш стриманий варіант, який легко підтримає форму архітектури, не додаючи окремого декоративного змісту світлу.

Ми запропонували підсвітити всі будівлі ідентичним методом контурного світла віконних рам. Такий метод часто використовується в архітектурній підсвітці готелів, щоб надати об’єму фасаду та камерності атмосфері вечірнього світла.

Весь комплекс виконаний у теплих тонах. Зовнішній периметр комплексу підсвічений бурштиновим кольором, що поєднується із класичним нічним світлом натрієвих ламп. А вся внутрішня площа та інтер’єр освітлені у 2700К. Таке світло приємне для людини і створює простір, де панує атмосфера спокою. Тут кожен відвідувач може відпочити, пацієнти матимуть комфортні умови для лікування та відновлення. Відсутність ефекту осліплення, тепла температура білого світла та лаконічність форм – ключові особливості світла в Медичному центрі Святої Параскеви.

“Людина існує завдяки емоціям”

ХРАМ СВЯТОЇ СОФІЇ – ПРЕМУДРОСТІ БОЖОЇ

Проєкт освітлення вимагав зовсім іншого підходу. Світло тут переважно природне, а штучне покликане створити атмосферу духовного спокою, задати тон та зорієнтувати простір, в якому не помітні джерела.

Робота із мозаїкою та вітражним склом відбувалась не один рік. Тут є купол, вміщений смальтою, та вітражне вікно над престолом, освітлення якого вимагало нестандартних рішень. Традиційне проєктування освітлення тут не спрацювало.

Це творча робота спільно з митцями-іконописцями, яка має декілька етапів виконання:

1. концепт-тести;

2. підбір варіантів рішень;

3. конструювання та розробка світильників;

4. робочі тести;

5. реалізація, налаштування.

Освітлення поверхні з мозаїкою – непросте завдання. Поверхня смальти відбиває світло в різних напрямках, і щоб уникнути осліплення, доводиться експериментально підходити до кожної поверхні, підбирати оптику та напрям світлового потоку кожного світильника. Поєднання якісного моделювання освітлення та подальші експерименти на об’єкті дають змогу отримати найкращі результати.

Вітражне вікно

Вітражне вікно тут теж вимагало складних розрахунків та нестандартних підходів. Завдяки вітражним вставкам, що собою поєднують як можна більше світла, вітраж часто підсвічують непрямо, адже через скло проходить природне світло. В цьому ж храмі вітраж є ще й складним простором, який відбиваючи, спрямовує денне світло на поверхню вітража.

Ввечері цей простір затемнюється, і вітраж тьмяніє. Для імітації денного світла ми розмістили прожектори класичним методом, але цього було недостатньо, щоб показати об’єм скла. Після ряду експериментів разом із митцями ми додатково розробили матрицю з кастомних світильників, що допомогло створити додаткові відблиски на склі вітража, наблизивши його до природного об’єму. Але через різний тип скла, використаного у вітражі, ми зіштовхнулися з низкою задач: не всі поверхні однаково відбивали світло, і деякі джерела було потрібно приховати. Ми разом із майстрами вітражної справи розробили рішення, які частково приховують видимість самих джерел світла.

«Кодою» підсвітки є промінь світла, який проходить крізь центр вітража та лягає на поверхню престолу. Під час служби цей промінь стає видимим. Отвір, крізь який проходить сфокусований промінь, ми додатково задекорували блендою-циліндром із розрахованою формою та підібраним матеріалом, що дало змогу приховати всі технічні деталі за вітражним склом, не створюючи додаткових тіней.

Уся ця інтелектуальна та мистецька праця вилилась комфортним, затишним та невидимим світлом, яке доповнює атмосферу спокою, притаманну для сакральних споруд. Навіть там, де здається, що все просто і можна зробити легко та швидко, може виникнути потреба в складних розрахунках та експериментах, тому що такі різні проєкти, але обидва мають на меті одну ціль — емоційний затишок і комфорт для людини.

Зовсім не секрет, що світлом можна коригувати емоції, тому в теперішній період емоційних стресів наше завдання — світлом допомогти людям зменшити негативний вплив довкілля.

Сьогодні ми просто не маємо морального права нехтувати цією важливою функцією світла, і справа тут не у витратах на освітлення, а в професійному та зваженому підході, в побудові діалогу взаємоповаги до праці кожного учасника проєкту, в спільних цінностях та критеріях якості, баченні майбутнього до та після нашої Перемоги.